Визначення бізнес-потреби
Ви, ймовірно, чули цю пораду раніше: перш ніж почати щось розробляти, уточніть проблему, яку вам потрібно вирішити, і визначте, як можна буде поміряти успіх.
Потім переконайтеся, що ви сформулювали навчальні цілі та що навчальні цілі чітко узгоджуються з вирішенням цієї бізнес-проблеми.
Наприклад, як це може виглядати у сфері набору персоналу:
Ділова потреба або проблема: Необхідно скоротити час найму нових працівників. Наразі потрібно майже 12 місяців, щоб досягти повної майстерності на займаній посаді.
Ціль, що піддається кількісному виміру: Скорочення часу адаптації та виходу на максимальну продуктивність; здатність виконувати більшість звичайних завдань, пов’язаних із посадою, без сторонньої допомоги протягом шести місяців після найму.
Вимірюване свідчення успішного впливу на бізнес: Збільшення доходів, згенерованого за рахунок працівників, які вийшли на повну продуктивність; зменшення витрат, пов’язаних із часом онбордингу.
Можна подумати, що зацікавлені сторони та експерти в галузі можуть швидко та легко сказати вам, яку бізнес-проблему вони хочуть вирішити. Іноді, проте, запитуючи зацікавлену сторону: «У чому полягає проблема і як її кількісно поміряти?» ви почуєте «я не знаю».
Тож вам слід зібрати більше інформації. Якщо існує дійсно велика проблема, яка коштує компанії грошей, швидше за все, дані не так важко знайти.
Ви можете запитати: «Скільки покупців постраждали від того, що торговому представнику потрібно звернутись зайвий раз до технічної підтримки?» Потім можна поговорити з менеджерами техпідтримки. Запитайте їх: «На скільки дзвінків або електронних листів від торгових представників ви відповідаєте протягом тижня і які проблеми виникають найчастіше?» Скільки часу ви витрачаєте на це на тиждень – 30 хвилин, годину, дві години?».
Інший прийом, який ви можете використати, це попросити зацікавлену сторону назвати вам вартість у грошових одиницях, яку він би пов’язав з проблемою, яку він описує: чи вартує це 10 000, 20 000 або 30 000 доларів? Яка користь буде якщо цю проблему вирішити?
Визначення вашої навчальної цілі
Коли ви дізнаєтеся, яку бізнес-проблему вам потрібно допомогти вирішити — і у вас є чітка операційна ціль — ви можете сформулювати свої навчальні цілі для свого навчального рішення, яке часто складатиметься не з однієї навчальної гри.
Як обговорювалося в попередньому розділі, краще вбудувати гру в навчальний план, ніж використовувати одну гру для досягнення всіх цілей навчання. Ви можете використовувати кілька інструментів навчання для досягнення мети навчання; ігри можуть бути одним із інструментів, але не єдиним.
Ваша мета навчання повинна описувати бажаний кінцевий стан продуктивності учня. Він має співвідноситись із бізнес-цілями та бути перевірюваним. Потім ви впроваджуєте навчальні цілі, щоб визначити все, що учні мають знати для досягнення навчальної мети.
Приклад 1.
Бізнес-потреба: Збільшити кількість проданих деталей на одного клієнта.
Навчальна ціль: Після гри в цю гру торгові представники матимуть розширене уявлення про типи клієнтів, яким вони можуть продавати запчастини. Вони можуть пов’язувати відповідні сімейства продуктів із різними програмами та технологіями для клієнтів певного типу.
Приклад 2.
Бізнес-потреба: Скоротити час досягнення максимальної продуктивності для нових працівників.
Навчальна ціль: Наприкінці першого року нові співробітники можуть самостійно завершити дослідження та польову роботу, виконати основні етапи певного завдання та виконати адміністративні процедури, необхідні в їхній групі обслуговування.
Після того, як ви погодитесь щодо мети навчання, вам потрібно скласти чітке уявлення про учнів, яких ви хочете охопити своєю грою. Це включає в себе створення персонажа гравця (або, можливо, кількох персонажів, якщо ви очікуєте, що в гру гратиме різна аудиторія).
Створення образів (аватарів) гравців
Більшість спеціалістів із навчання та розвитку знайомі з терміном аналіз аудиторії. Щоб підвищити ефективність вашої навчальної гри, вам потрібно проаналізувати свою аудиторію. Створивши образ (аватар) гравця, ви зможете вийти за рамки типового аналізу аудиторії та намалювати яскраву картину того, хто гратиме у вашу гру.
Ось, наприклад, можливий зразок структури даних для образу гравця на основі показників працівника відділу продажів:
- Ім’я: дайте ім’я своїй уявній персоні. Ви ж хочете, щоб ця особа здавалася вам реальною, а не була купою статистичних даних.
- Демографічні показники (вік, стать, релігійна приналежність, освіта тощо): нехай ваша заготовка буде схожа на реальну людину. Нічого не припускайте і не додумуйте.
- Досвід роботи в компанії на посаді. Використовуйте медіану, а не середнє значення. Середні показники можуть вас обдурити.
- Найбільші виклики на роботі: більшість посад мають спільні виклики; знайдіть їх і включіть у свою персону.
- Що учень найбільше цінує в посаді? Що спонукає виконувати саме цю роботу?
- Хід робочого дня: як проходить день від початку до кінця по хвилинах?
- Потік дзвінків у відділ продажів. Як учень продає продукт. Скільки часу займає хороший дзвінок з продажу. Позначте те, що, на вашу думку, повинні знати продавці і як вони мають ці знання використовувати.
- Типи дзвінків, які здійснюються протягом звичайного дня: дізнайтеся, скільки існує типів дзвінків із продажу. Якщо така типологія присутня.
- Пристрої та те, як вони використовуються протягом дня.
- Де буде завершено тренування, якщо воно йтиме з індивідуальним темпом: налаштування має значення, оскільки воно говорить вам, наскільки учні відволікаються на повторення, скільки часу можна реально виділити на будь-які сегменти.
- Скільки має бути зіграних ігор та кількість часу, витраченого на них.
Підписка на телеграм-канал проекту Game It, дозволить не пропустити чергову публікацію з конспекту.