Що таке прототип?
В ігровому дизайні прототип — це перша грабельна версія вашої гри, а не повна версія. Спрощена, вона містить достатньо реального вмісту, щоб ви могли оцінити навчальну цінність гри для вашої цільової аудиторії та чи цікава ваша ідея ще комусь. Мета вашого прототипу — створити швидкий, простий і недорогий тест вашої концепції гри.
Прототип гри допоможе вам відповісти на наступні запитання:
- Чи цікава ваша ідея гри? Чи подобається людям основна динаміка?
- Чи приваблива ваша ігрова механіка та елементи гри? У вас забагато механік? Недостатньо? Що слід додати, змінити чи видалити?
- Чи ефективний ігровий навчальний досвід? Чи дозволить гра людям досягти навчальних цілей, які ви визначили для гри?
Найдешевший, найпростіший і найшвидший інструмент для створення прототипів — це папір, навіть якщо ваша кінцева мета — створити відеогру. Паперовий прототип змушує вас ретельно продумувати взаємодію гравців та ігрову механіку.
Прототипування
Створювати прототипи найкраще в команді з двох-чотирьох людей. Команда прототипування не повинна включати клієнта, внутрішнього чи зовнішнього, на цьому етапі. Замість цього подумайте про залучення ігродизайнера (відповідає за ігрові механіки), менеджера проекту (відповідає за навчальні цілі), копірайтера (контент) і, можливо, графічного дизайнера та художника-ілюстратора (якщо мистецьке виконання має важливе значення). Ви можете одноособово виконувати всі ці ролі. Але якщо це можливо, не створюйте прототип самостійно; знайдіть колег, які люблять ігри, щоб допомогти вам.
Далі процес займе у вас близько двох-трьох годин, за винятком початкового етапу підготовки. Не намагайтеся зробити все ідеальним — все одно не вийде. Важливіше почати і вдосконалювати прототип з часом. Хороший ігровий дизайн — це ітеративний процес.
Крок 1: Підготуйтеся до сесії
Перш ніж команда збирається, щоб розпочати створення прототипу, переконайтеся, що у вас є необхідні матеріали:
- Велика кількість паперу. Якщо ви створюєте прототип цифрового рішення, використовуйте сітковий папір, розроблений для конкретної платформи, для якої ви проектуєте. Папір для фліпчарту чудово підходить для мозкового штурму та замальовування ранніх ідей, а також підходить для настільної гри.
- Кольорові олівці, фломастери або пастелі. Чорно-сині ручки або сірі олівці підійдуть у крайньому випадку теж, але колір дає змогу краще розрізняти різні частини ігрового поля чи кнопки на екрані.
- Ножиці і малярна стрічка. Клей теж можна, але малярна стрічка дозволяє легко переміщувати предмет, якщо вам не подобається його розташування.
- Стікери. Оскільки вони мають різні розміри та кольори, стікери дуже універсальні для структурування контенту гри.
- Ігрові предмети, такі як кубики, жетони, фішки та ігрові маркери. Ви можете легко придбати ці предмети в магазині настолок.
- Початковий проектний документ із вашою навчальною метою, навчальними цілями, характером гравця та будь-якими обмеженнями, які ви повинні врахувати у своєму проекті. У проектному документі гри також має бути вказано тип гри, яку ви створюєте: настільна гра, комп’ютерна гра або мобільна гра.
- Репрезентативний вміст, який підтримує цілі навчання, які ви хочете прототипувати.
І головне! Щоб ваше прототипування було продуктивним, ви повинні взяти об’єктивний та актуальний навчальний контент, який підтримує визначені вами цілі навчання.
Крок 2: Обдумайте мету гри та основну динаміку
Коли команда збереться, почніть із перегляду навчальних цілей, яких ви хочете досягти за допомогою гри. Потім обміркуйте потенційну мету гри: яке випробування ви хочете, щоб гравці подолали, або яку мету потрібно досягти. Що вони повинні зробити, щоб досягти цієї мети або подолати виклик — це основна динаміка вашої гри. Основна динаміка працює найкраще, коли вона підтримує когнітивне завдання або робочу поведінку, яку ви хочете, щоб гравці виконували.
Поєднання базових ігрових динамік та навчальних цілей можна перечитати в одній з попередніх публікацій: https://gameit.tech/play-to-learn-05-1/
Не витрачайте більше 20 хвилин на визначення мети гри та основної динаміки. Ви можете вдосконалити їх під час виконання інших кроків. Головне прийняти рішення і почати.
Крок 3: Виберіть тему або історію
Коли у вас є мета гри, ви можете виявити, що тема чи історія з’являються паралельно. Ця тема чи історія має сприяти меті вашої гри та, можливо, навчальній меті. Часто вони зливаються разом. В інших випадках у вас може не бути теми чи історії, яку б ви хотіли використати. Наприклад, Scrabble не має загальної теми чи історії, але добре працює як гра.
Вибір теми чи історії часто полегшує все інше, пов’язане з процесом розробки гри та прототипуванням. Це може допомогти вам у формулюванні правил гри, естетики виконання та набору ігрових елементів. Тема також може допомогти гравцям краще зрозуміти контекст, у якому мають застосовуватися правила гри та навчання.
Крок 4: Створіть фізичний прототип
Маючи в руках ціль гри, основну динаміку та тему, ви можете почати будувати фізичний прототип своєї гри. Якщо ви розробляєте настільну гру, подумайте, наскільки великою буде ваша ігрова дошка, ігрові картки чи інші компоненти. Якщо ви розробляєте гру для смартфона, розмір вашого початкового прототипу відповідатиме найменшому телефону, який, на вашу думку, може використовувати гравець.
Крок 5: Грайте, тестуйте та переглядайте свій прототип
Хороший прототип дозволяє пережити та перевірити ігровий досвід. Тому це більше, ніж ескізи екрану чи ігрової дошки — це має бути гра.
Це перші тестування вашого прототипу, які ви проводите у своїй команді ще до того, як попросите інших оцінити вашу ідею. У цьому внутрішньому першому тесті ви маєте зробити наступне:
- Якщо ваш прототип призначений для настільної гри, переконайтеся, що ігрове поле чи картки містять фізичні предмети, з якими гравці взаємодіятимуть у грі.
- Якщо ваш прототип призначений для цифрової гри, переконайтеся, що він відображає дії гравців. Якщо їм потрібно натиснути «Зіграти», наприклад, щоб розпочати дію, переконайтеся, що у вашому прототипі є кнопка «Зіграти». Якщо їм потрібно провести пальцем ліворуч або праворуч, щоб змусити щось рухатися, вам потрібно з’ясувати, як відобразити це на «екрані» прототипу, щоб гравці зрозуміли, що ви від них хочете. Якщо торкання частини екрана відкриває новий набір параметрів, ваш прототип має імітувати цю дію.
- Обов’язково задокументуйте весь свій початковий набір ігрових механік.
- Переконайтеся, що навчальний контент добре поєднується з основними динамічними та ігровими елементами, які ви вибрали.
- Порефлексуйте, принаймні у вашій команді, щодо того, наскільки цікавою здається гра в поточний прототип. Якщо вашій команді гра не заходить, швидше за все, вона не зайде й іншим.
Чим відрізняється прототипування цифрових ігор
У попередніх п’яти кроках описується процес, який можна використовувати як для настільних, так і для цифрових ігор. Однак під час створення цифрових прототипів слід пам’ятати про деякі нюанси:
- У вас може бути багато дрібних елементів, які використовуються для імітації дій гравця. Вам може знадобитися створити купу значків, кнопок, повзунків тощо. Можливо, вам також доведеться намалювати і вирізати спеціальні спливаючі екрани, які з’являються, якщо гравець робить щось неправильно, або вікна підказки, щоб допомогти гравцеві рухатись далі.
- Цифрові ігри як правило включають різного роду інтегровані гайди, демо-версії чи туторіали, які показують як грати, замість єдиної книжки правил. Вам потрібно працювати над тим, щоб гравці інтуїтивно розуміли, чого торкнутися, вибрати або провести пальцем.
- Цифрові прототипи зазвичай передбачають двоетапний процес: спочатку ви створюєте прототип на папері, а потім переходите до інструменту цифрового прототипування.
Підписка на телеграм-канал проекту Game It, дозволить не пропустити чергову публікацію з конспекту.