Мистецтво ігрового дизайну [30]: Схематозність

Lense 030 J

📘 Мистецтво ігрового дизайну під збільшуваним склом.

Дії – це дієслова ігрових механік.

Загалом виділяють дві перспективи в яких розглядаються ігрові дії: базові дії та стратегічні дії.

Базові дії – це дії, які зазвичай прописані в правилах гри як доступні або вони на стільки очевидні, що їх навіть не прописують.

Стратегічні дії – це дії, які скоріш за все в правилах прописані не будуть. Це набори та взаємодії базових дій, які складають індивідуальну стратегію перемоги чи якогось тактичного малюнку окремого гравця. Це спосіб використання гравцем базових дій задля досягнення своєї ігрової мети.

Тут постає специфічний спосіб оцінки якості ігрового процесу – схематозність гри. Чим більше співвідношення можливих стратегічних дій до базових, тим вищий рівень схематозності. Чим вищий рівень схематозності – тим цікавіша, зазвичай, гра.

🔎 Лінза #30. Схематозність*.

Щоб упевнитись, що ваша гра має цікаві якості з точки зору схематозності, задайте собі наступні запитання:

– Скільки «дієслів» має моя гра?
– Скільки ігрових сутностей може задіяти кожне «дієслово»?
– Скільки способів досягнення ігрової мети доступні гравцям?
– Скільки ігрових предметів гравець контролює?
– Як побічні ефекти від здійснених дій змінюють ігрові рамки?

*Це, як мені здалось, найближчий фамільярний переклад поняття emergent (gameplay). Прямий переклад «емерджентний», — мало про що говорить. Можливо у вас будуть якісь інші, більш влучні ідеї, то запрошую до коментарів.

Попередня Лінза #29: https://gameit.tech/lenses-29/


P.S. Публікації в телеграм-каналі з’являються швидше, тут лише архів найважливішого. Телеграм проекту: Game It