Через місяць після початку масштабної війни ми з командою проводили кілька експертних заходів. Як виявилось, найбільше люди потребували можливості просто виговоритись. Війна триває та майданчиків для безконфліктного спілкування в громадах більше не стає.
Нижче структуровано викладена спроба підійти системно до проблеми згуртування громадян в умовах війни та запропонувати свій варіант рішень із перевіреними практикою інструментами.
Можна брати для обгрунтування грантових заявок та організації своїх інтеграційних просторів та заходів.
Історія питання
З перших днів масштабного воєнного нападу російської федерації на більшість регіонів України й донині продовжується рух людей зі своїх населених пунктів у місця, які видаються більш безпечними. Зі Сходу на Захід чи вглиб території України, де поки не ведуться активні бойові дії.
Очевидно, що більшість вимушених переселенців на сьогодні перебувають на території України у громадах, які змогли їх прийняти. Окрім суто гуманітарної складової цього процесу — безпека, їжа, тепло та житло — можна визначити ряд питань, які поступово наростають і можуть накопичуватись у проблеми.
Мова йде про потребу безконфліктної інтеграцію ВПО в приймаючу громаду з точки зору соціальної згуртованості та розуміння психоемоційних станів приїжджих та місцевих жителів в умовах війни.
Робота над цим на сьогодні не ведеться або ведеться ситуативно, що в подальшому може призвести до негативних явищ в житті громад, які приймають біженців, так і до втрати можливості для підготовки грунту до післявоєнного зростання.
Що трапилось?
Причини проблеми
З перших днів масштабного воєнного нападу російської федерації практично все громадське життя, природно, сфокусувалось на допомозі військовим та вирішенні базових гуманітарних питань вимушених переселенців: житло, їжа, одяг. Більш глибокими питаннями інтеграції ВПО не було особливо коли займатись.
В той же час, як приїжджі так і місцеві жителі стикаються з непростими викликами, які накопичуються і можуть призводити до конфліктів.
В чому проявляється соціально-психологічна дисфункція ВПО:
- тотальна недовіра на параноїдальному рівні;
- ексклюзія у новому суспільстві, порушення соціальних зв’язків;
- неврози та розлади, викликані безпековим рівнем;
- докори собі, невпевненість, жаль;
- неспроможність професійної самореалізації;
- незнання нової громади, її специфіки, особливостей локальної взаємодії.
Чому це важливо?
За оцінками Міністерства охорони здоров’я України, понад 15 мільйонів українців потребуватимуть психологічної допомоги в наслідок війни (https://www.unian.ua/health/ponad-15-milyoniv-ukrajinciv-potrebuvatimut-psihologichnoji-dopomogi-vnaslidok-viyni-moz-11926818.html).
Який відсоток з цих 15 мільйонів усвідомлюють факт такої потреби – скоріше риторичне питання, позаяк в нашому суспільстві традиційно не прийнято звертатись за психологічною допомогою. Та відсутність усвідомлення проблеми не призводить до її вирішення.
Окрім суто індивідуальних психоемоційних проблем, зароджуються умови для локальних конфліктів на основі очевидних соціо-культурних та соціально-економічних факторів:
- конкуренція за робочі місця, кількість яких скорочується а оплата зменшується;
- конкуренція за житло, що призводить до здорожчання нерухомості та орендної плати;
- різні культурні та релігійні традиції;
- будь-які побутові конфлікти на рівні «свій-чужий».
Як окремий каталізуючий фактор соціальної нестабільності в громадах нависає перспектива повернення сотень тисяч ветеранів війни у свої громади після перемоги над ворогом.
Чи готові громади працювати сьогодні з цими викликами? Чи володіють необхідим інструментарієм? Чи розвивають у своїх представників відповідні навички?
Які наступні кроки варто зробити?
Можемо окреслити три блоки задач, систематична робота над якими сьогодні може як радикально знизити ризики негативних явищ в житті громад, які приймають біженців, так і готувати грунт до післявоєнного відродження. До кожного блоку ми пропонуємо освітньо-ігровий інтеграційний інструмент.
1. Дослідження та актуалізація потреб ВПО, соціальна згуртованість та залучення.
Очевидно, що кожна громада має свої соціокультурні особливості та звичаї, які приїжджій людині можуть бути не очевидними. Отже, постає потреба м’якої культурної інтеграції переселенців в нову громаду, що полегшить адаптацію, покращить соціальну згуртованість та слугуватиме превенцією виникнення конфліктів на рівні «свій-чужий».
Інструмент: симуляційна стратегія «Світ Громад».
Детальніше: https://worldofcommunities.org/game
2. Адаптація через розвиток емоційної компетентності.
Сьогодні ще ніхто не може сказати, з якими психоемоційними проблемами зіткнеться суспільство після війни. Та назріває серйозне питання щодо браку фахівців, які зможуть надавати бодай елементарну психологічну допомогу. Мабуть єдиним варіантом масової підтримки може стати розвиток власних психоемоційних компетентностей самими людьми, які потерпають від війни.
Інструмент: ігрофікований набір для здобуття мікрокваліфікації «Ментор з емоційної компетентності».
Детальніше: https://market.woc.org.ua/sensecards/service_page/54-professions
3. Економічна активізація через професійну орієнтацію в майбутнє.
Яка б важка не була криза, це як правило ще і якісь нові можливості. Переселенці — це і нові трудові ресурси, і нові ринки для товарів та послуг місцевої економіки. Часто людям важко (тим більше в умовах стресу) відійти від звичних, перевірених патернів поведінки і націлитись на майбутнє, враховуючи ті зміни, що відбуваються в прискореному темпі через війну. Пошук свого професійного місця в умовах війни і в умовах повоєнного розвитку – це не тільки додатковий спосіб емоційної стабілізації людей; це також, нові можливості у сфері розвитку локальної та національної економіки та ринку праці.
Інструмент: ігрофікований набір «54 професії ХХІ століття» та симуляційна стратегія «Світ Громад» з інтегрованим додатком «Громада, що навчається».
Детальніше: https://market.woc.org.ua/na-emociyah
Чому ігри?
- З допомогою ігрового підходу, ігропрактик створює безпечне середовище, яке можна контролювати, адже правила гри визначені і непорушні.
- Участь в ігровій сесії добровільна та всі учасники завідома готові дотримуватись правил. Це дає можливість скоротити дистанцію між людьми, які долучились до єдиного ігрового простору.
- Ігровий процес дає змогу усім висловитись і не бути за це засудженими. Крім того у просторі працює навчений ігропрактик, який володіє необхідними навичками безконфліктного спілкування.
- Гра завжди має ціль, яка легко формулюється та визначені засоби й способи досягнення цієї цілі. Це повертає гравцям здатність фокусуватись та відчувати «ґрунт під ногами».
- Зрештою, гра дає можливість трохи розслабитись, отримати задоволення, смак перемоги та спільного тріумфу, досвід командної діяльності.
Цифри
Вартість комплекту з трьох інструментів та підготовки одного ігропрактика (станом на 1.09.23): 39940 грн.
Тривалість підготовки одного ігропрактика у сфері соціального згуртування та емоційної компетентності в умовах війни: 2 місяці.
Кількість ігрових сесій, які може організовувати один ігропрактик у вільний від основної зайнятості час: 1 на тиждень.
Кількість учасників одного ігрового інтеграційного заходу: від 5 до 20 (в залежності від обраного інструменту, тематики та сценарію).
Охоплення аудиторії протягом року одним ігропрактиком (8 тижнів на навчання, 44 тижні практики): від 220 до 880 осіб.
Рекомендуємо у громаді готувати принаймні трьох ігропрактиків для взаємозаміни та паралельного використання різних ігрових інструментів. Це дозволить розширити покриття у громаді до понад 2500 осіб протягом року.
Досвід
За підсумками пілотного проекту «Перезміст» (https://ipid.org.ua/perezmist), що реалізовувався у шести містах (м. Вінниця, м.Ізмаїл, м.Чернівці, м.Івано-Франківськ, м.Полтава, м.Луцьк) у вересні-листопаді було проведено 36 інтеграційних ігрових сесій, в яких взяли участь 205 осіб, серед яких 127 ВПО.
94,5% проведених сесій, на думку ігропрактиків, стали інтеграційними для ВПО, адже:
- знижували рівень відчуття самотності у ВПО;
- допомагали встановити нові контакти;
- завдяки неформальній атмосфері сприяли розширенню знань ВПО про громаду;
- сприяли появі нових ініціатив;
- сприяли ініціації створення груп самодопомоги або долучення до наявних.
P.S. Якщо вам потрібна консультація щодо організації такого простору та використання інтеграційних, симуляційних та освітніх ігор — звертайтесь будь ласка в будь-який зручний для вас спосіб з розділу Контакти.