Здається, що досконалість досягається не тоді, коли нема більше що додати, а тоді, коли нема що викинути.
(Антуан де Сент-Екзюпері)
Тип балансу 11: Просто проти складно.
Простота та складність ігрових механік можуть видатись парадоксальними. Називаючи гру «простою», ми можемо висловити критику, типу «проста аж нудна». Це також може бути компліментом: «така проста та елегантна». Складність теж має такі дві сторони медалі. Гра може критикуватись за те що вона «надто складна і заплутана» або вихвалятись бо «багата та вигадлива».
Вроджена складність – коли самі правила гри вже є дуже складними. Це, як правило, погана складність. Виникає коли дизайнер намагається симулювати в грі складні ситуації реального світу або коли доводиться постійно доповнювати гру додатковими правилами щоб нарешті її збалансувати. Коли ви бачите правила з великою кількістю винятків, це точно про такий випадок.
Несподівана складність – це той вид складності, яку всі хвалять. Це як проста молекула води, з якою може утворитись безліч різноманітних складних сніжинок. Наприклад гра «Го», яка має прості правила але уможливлює мільярди складних ігрових ситуацій.
Якщо ви зможете створити просту гру, яка стане фабрикою збалансованих сюрпризів – люди гратимуть в неї тисячоліттями.
🔎 Лінза #48. Простота/Складність.
Дотримання правильного балансу між простотою та складністю задача не проста, але критично потрібна. Використайте цю лінзу щоб допомогти своїй грі стати такою, в якій осмислена складність виростає з простої системи. Задайте собі наступні запитання:
– Які елементи вродженої складності є в моїй грі?
– Можливо є спосіб цю вроджену складність трансформувати в несподівану?
– Чи виникають елементи несподіваної складності в моїй грі? Якщо ні, чому?
– Чи є в моїй грі елементи, які надто прості?
Попередня Лінза #47: https://gameit.tech/lenses-47/
P.S. Публікації в телеграм-каналі з’являються швидше, тут лише архів найважливішого. Телеграм проекту: Game It