Продовжуємо розробку своєї гри крок-за-кроком. Сьогодні один але дуже вікіпедійний крок ;).
Модуль 1. Метасвіт (частина 2).
Крок 1.4. Класифікація ністільних ігор.
Окремої класифікації по відеоіграм я вирішив не робити. Вона буде схожа, можливо навіть ідентична, за жанрами та деякими типами. Різниця, в більшості, стосуватиметься платформ реалізації та апаратного забезпечення для взаємодії та їх характеристик. А це вже питання до способу реалізації а не до самої гри. Зрештою, шахи теж можна грати он-лайн.
⚠️ Щоб було наглядніше, продовжую на льоту формувати приклади, опираючись на концепцію новостворюваної гри Be Ready.
Типологія настільних ігор
Класичні (щоб не сказати, древні) – шахи, шашки, доміно і сучасніші варіанти такого типу, наприклад, дженга..
Інтелектуальні – де основний ігровий процес відбувається в голові: вікторини, квести, так-ні ігри, загадки.
Ходилки (бродилки) – одні з найпростіших ігор по механіці, кидаєте кубик і фішечкою йдете собі до фінішу.
Головоломки – як правило потрібно або щось скласти, або щось розібрати, причому, дуже не очевидним способом.
Азартні – тільки з класиною колодою карт, у світі відомо понад 500 різних ігор.
Психологічні – ігри на емпатію, відчуття, інтуїцію чи асоціації. Тут і Мафія, і Імаджінаріум, і Діксіт.
Трансформаційні – дуже окремий тип ігор, як правило, відомі нам зі сфери «успішнього успіху» та психотерапії.
Рольові – ігри, в яких ключлве місце займає виконання якоїсь ролі, це також перформансні ігри, театральні тощо.
Освітні (навчальні) – тематичні ігри, що мають на меті скласти уявлення в граців про якусь сферу знань.
Симуляційні – окремий підтип освітніх ігор, які не стільки дають знання як допомагають зрозуміти діяльність.
Розвиваючі – в цьому типі, як правило, складають ігри для найменших гравців.
Стартегії – я б виділив окремо як тип, адже такого типу ігри потребують знанчого запасу часу, відповідного місця за столом та глибшого занурення у правила, та й самі правила будуть не простими.
Америка/Європа
Окремо, любителі настільних ігор класифікують їх як америнканські чи європейські (євро). Спрощуючи можна описати ці типи так:
американські – ігри, де від рішень та волі гравця залежить не так багато, значне імсце в ігровому процесі займає рандом (кубики та інші, не кубічні дайси), ігровий прогрес дуже прозорий і в кожен момент гри, як правило, очевидно хто лідирує;
євро – тут все навпаки, результат кожного ходу в більшості залежить від рішень гравців, рандом займає не значне місце і до кінця гри токлом не зрозуміло хто переміг, бо треба ще якийсь час потратити на підраїунок залікових балів.
За рівнем стосунків гравців, ігри можна поділити на:
Змагальницькі (турнірні) – коли кожен сам за себе чи за свою команду, і переможе тільки один.
Кооперативні – гравці грають проти гри (проти умов ігрового сценарію, який розгортається за описаним у правилах алгоритмом).
Напівкооперативні – тут частина гравців кооперується щоб протистояти комусь, хто грає за гру або виконує роль героя чи головного злодія.
За кількістю учасників.
Соло – можна грати самому.
Парні – гра на двох.
Для малих груп – більшість настолок.
Для невизначених груп – ігри, які крім натільної частини, ще можуть мати якісь додаткові, часто рухливі, елементи (кудись побігти, вирішити загадку, пройти квест) або коли команди можуть мати відкриту кількість учасників.
Поза класифікаціями
Окремо ще можна виділити деякі специфічні особливості використання ігор, що не підпадають під системні класифікації.
Колекційні – ігри, які окрім ігрового процесу ще стимулюють гравців збирати колекції якихось ігрових елементів (найчастіше це ігрові картки чи фігурки).
Для вечірок – ігри, які тверезій людини можуть здатись дивними. Звісно, вечірки бувають різними, тому вибір ігор за організаторами.
Дорожні – не кожну настолку візьмеш з собою в дорогу і не кожну зможеш зіграти в поїзді чи, тим більше, в автобуси і в автомобілі.
Карткові – компактні і не складні по механіках ігри. Чому окрему? Часто буває, що складні чи громіздкі настільні ігри отримують свої спрощені дорожні версії. Наприклад існує дорожня Монополія.
Жанри настільних ігор
Це ми розібрали типи. Що ж з жанрами? Тут все просто, беремо каталог будь-якого магазину книжок і отрмуємо майже усі доступні ігрові жанри. Трохи допилюємо і ось нам жанри натільних ігор, описувати які, мабуть, немає потреби:
- економічні;
- воєнні;
- амерітреш (це про зомбаків);
- пригодницькі;
- детективні;
- драматичні (сторітелінгові квести);
- політичні;
- на удачу;
- на спритність;
- логічні;
- містобудівні;
- історичні;
- фантастичні;
- фентезійні;
- виживалки (постапокаліптичні);
- спортивні;
- 18+ (для нетверезих дорослих вечірок).
Звісно, жанри можуть переплітатись та об’єднуватись.
Як це все в Be Ready.
З огляду, на вже опрацьовані кроки ми, імовірно, будемо робити: освітньо-симуляційну крткову гру, яку можна грати соло, дуетом і в малих групах, можна грати в дорозі і все це в жанрі драматичної виживалки на основі історичних подій.
Як ці знання впливають на продукт:
- можна сформулювати технічне завдання художнику для відтворення атмосфери;
- маємо ліміти по кільксості ігрових об’єктів (карток) – від 50 до 140;
- маємо вимогу до різних сценаріїв (соло, пара, 3-4 гравці);
- контент має чомусь вчити, давати практичні поради, що можна відразу реалізовувати в житті чи формувати продуктивні можелі поведінки, установки чи звички.
☠️ Традиційно, якщо ви цікавитесь розробкою ігор чи їх використанням трохи глибше ніж просто пограти — запрошую на свій телеграм-канал Game It. Там буває більше контенту, людей, відкриті коментарі і сповіщення про нові публікації.