Знову трапилась велика перерва в публікаціях і знову не просто так… у нас з’явився новий формат. Не так щоб зовсім новий. Скоріше дуже специфічна адаптація перевірених за попередні 30 проведених управлінських ігрових моделювань.
Цього разу цілились на прокачку лідерів в умовах кризового управління. А учасники не будь-хто, а майбутні керівники бізнесів, що проходять комплексну програму Kernel’s grows. Тут якраз хороше місце щоб похвалити компанію Кернел, яка чи не найбільше в Україні (як мені от щойно стало відомо) вкладає ресурсів в навчання свого персоналу. А це дуже приємно, коли замовники готові експериментувати з форматами, бо тільки так нові формати і можуть народжуватись. А ще от відчув потребу описати свої думки… то ось:
Ігрові моделювання для керівників: Як навчити боса керувати, а не просто кричати
Всі ми знаємо, як улюблені корпоративні тренінги наповнюються надихаючими словами на кшталт «лідерство», «відповідальність» і, звісно ж, «результат». Але що насправді залишається в головах? Ну, можливо, трохи більше усвідомлення, що співробітники взагалі є, і навіть працюють. Саме тому останнім часом компанії звертають погляд до якихось альтернатив і, навіть, ігрових симуляцій. Але, як би банально це не звучало, ця технологія має свій нюанс. І це не про «зробіть гірську доріжку зі своїх побажань», а про реальну, практичну перевірку на міцність.
Чому гра, а не ще один тренінг з купою слайдів?
Секрет простий: симуляція створює безжальну реальність (руками не менш безжальних фасилітаторів та ігрових інженерів), де вся ота раніше вивчена теорія повинна працювати. Під «безжальною реальністю» я маю на увазі ситуації, де твій внутрішній голос кричить «Зберігай спокій!», а реальність відповідає «Ти готовий до землетрусу? — то на тобі два!». Тут немає шляху назад — ти керівник евакуаційної групи чи інженер, і кожне твоє рішення має наслідки. Прекрасний спосіб побачити, як твоє стратегічне мислення стає стратегічною панікою, якщо тобі не вистачає ключових ресурсів. Слово «землетрус» ту не просто так (як не просто так все під час ігрового моделювання), бо кризою був у нас саме землетрус в прекрасному місті Полтава (не повезло їм, — говорили учасники на початку гри; раптом що, за Полтаву можна бути спокійними — говорили учасники після гри).
Що робити, якщо тебе зненацька евакуюють у віртуальне пекло?
Управлінська гра — це коли кожен учасник отримує місію, роль, краплю ресурсів і, звісно, завдання, які вимагають вирішення тут і зараз. Підготовка до землетрусу, взаємодія з іншими групами, обмін ресурсами і панічний пошук інформації — все, як у житті. Немає однієї правильної відповіді, є лише потреба досягти найбільш прийнятного результату, коли все палає навколо. Це той неприємний випадок в моїй роботі, коли не можеш учасникам після гри відповісти на запитання — Ну як ми? Все робили правильно? — А звідки я знаю?! — 48 ролей, понад 90 сценарних подій та ситуацій, 8 малих груп та сотні тактичних і стратегічних рішень. Яка з тисяч комбінацій тут може бути єдиною правильною, а яка єдиною хибною? Але в цьому й кайф і можливість зіграти ще раз.
Кому ігрові моделювання допоможуть, а кому краще йти далі на вебінари (якшошо ми їх теж проводимо)
Такі симуляції підійдуть тим, кому вже замало склеїти парочку пірамідок і хто хоче побачити реальні наслідки своїх дій. Це чудовий варіант для тих, хто приймає рішення у складних обставинах, навіть якщо поки що тільки в теорії. І так, для багатьох це може стати справжнім шоком. Бо хто знав, що планування і ресурсна координація — це дещо більше, ніж слова на співбесіді.
Що класного? Тут ти дійсно бачиш, наскільки ефективні твої навички та рішення, коли ресурси обмежені, а вимоги до команди ростуть із кожним кроком. Звісно, знайдуться й ті, хто потрапив у лідери випадково і вперше задумається про важливість делегування. Тут вони вчаться довіряти команді не лише на словах, бо якщо ти не поділишся завданнями, знаннями та ресурсами — просто втратиш їх (і команду теж… тільки трохи пізніше).
Невеличкий недолік: інтерактивність і наслідки
Звичайно, навіть у ігрових симуляціях є свої підводні камені. Це не розвага для переконаних інтровертів і точно не для тих, хто вважає роботу команди другорядною. Тут треба активно діяти, приймати рішення, а найголовніше — відповідати за них. Треба бути готовим зіграти (роль, ситуацію… загалом гру). Бути готовими до того, що гра підсвітить ваші слабкі сторони, і не тільки вам, але й оточуючим (для симетрії — сильні сторони вона підсвітить так само яскраво). Сачканути (на відміну від групового сексу) не вийде, тут сачкуючі — відразу стають помітними!
На завершення
Управлінські ігри можуть бути складними, непередбачуваними і часом навіть божевільними. Але якщо в житті потрібне справжнє лідерство — це найкращий спосіб зрозуміти, чи ти справді готовий бути лідером, коли все навколо йде шкереберть.
Скільки це коштує можна легко порахувати, скориставшись формулою >>>тут<<<.
P.S. Лінзи знову будуть, таки маю план завершити їх до кінця року, залишилось всього-то 49 штук (отакий я оптиміст).