Це перша спроба такого розгорнутого погляду на окремо взяту тему. По-пеперше, самому було цікаво розібратись. По-друге, сучасний ШІ-інструментарій дозволяє скорочувати час на підготовку такого матеріалу десь так в 3-4 рази. По-третє, тема профорієнтації та гендерних стереотипів при виборі професії та при наборі працівників зараз в Україні більш ніж актуальна. По-четверте, обережна спроба, яку ми колись зробили, видавши колоду карт «54 професії ХХІ століття» [21], цілком може мати продовження (про це згодом).
Вступ
Ігрові формати – від відеоігор-симуляторів до настільних ігор – все ширше застосовуються у професійній орієнтації. Вони допомагають знайомити молодь і дорослих із різними професіями в інтерактивній формі, розвивати навички та ламати стереотипи щодо «чоловічих» і «жіночих» сфер діяльності. Міжнародний досвід свідчить, що правильно розроблені навчальні та розважальні ігри можуть впливати на вибір кар’єрного шляху, розширюючи уявлення людей про можливі професії та залучаючи до нетипових для них ролей. Цей звіт розглядає приклади таких ігор, їх вплив на підлітків і дорослу аудиторію, а також способи застосування ігрових інструментів у профорієнтації та подоланні гендерних стереотипів [1, 2].
Симуляційні та освітні відеоігри, що знайомлять з професіями
Багато відеоігор дозволяють гравцям спробувати себе в ролі представників різних професій – від пілота чи фермера до мера міста. Частина з них створена саме з освітньою метою, інші ж є комерційними розважальними іграми, які все ж дають реалістичне уявлення про певну сферу. Вони можуть пробудити інтерес до відповідної роботи та навіть стати першим кроком до кар’єри.
Міські планування та інженерія. Класична серія SimCity пропонує гравцям виступити в ролі мера і будувати місто. Ця гра надихнула ціле покоління урбаністів: багато сучасних міських планувальників згадують, що SimCity стала їхнім першим досвідом планування міста, дозволивши побачити, як рішення щодо транспорту, забудови чи економіки впливають на життя міста. Один із інтерв’юйованих фахівців прямо заявив: «Я не був би тим, ким є, без SimCity» [3]. Інша популярна гра – Kerbal Space Program – моделює космічні запуски та конструювання ракет. Відомо, що вона стимулювала інтерес молоді до аерокосмічної інженерії; розробники навіть додали жіночих персонажів-кербалів, аби дівчата теж могли ототожнювати себе з роллю інженера-космонавта [4]. Подібні симулятори демонструють технічні та інженерні професії на практиці, у цікавій формі.
Військова справа та рятувальні служби. Відеогра America’s Army, створена за замовленням Армії США, слугує прямим інструментом ознайомлення з військовою службою. Гра вперше була випущена ще у 2002 році як безкоштовний шутер від першої особи і задумувалася як «стратегічний комунікаційний інструмент», що дає змогу молоді «віртуально спробувати службу в армії у власному темпі та зрозуміти, чи підходить їм кар’єра військового» [5]. America’s Army стала одним з найуспішніших прикладів використання ігрової технології урядом: гру використовували на авіашоу, спортивних заходах і в парках розваг, щоб надавати учасникам реалістичний віртуальний досвід служби. Інші ігри, як-от симулятори поліції, пожежників чи медичних працівників (наприклад, 911 Operator або Emergency), хоча й створені для розваги, часто привертають увагу гравців до роботи екстрених служб і можуть стимулювати інтерес до цих професій.
Аграрні та технічні робітничі професії. Жанр симуляторів включає популярні ігри, де гравці виконують буденні завдання певних професій. Наприклад, серія Farming Simulator дозволяє відчути себе сучасним фермером – від висівання пшениці до управління комбайном. Ця гра не тільки розважає, а й слугує освітнім інструментом: фахівці відзначають її позитивну роль у популяризації сучасних методів агротехніки, зокрема точного землеробства [5]. Через керування справжніми моделями сільгосптехніки та ведення ферми, Farming Simulator дає гравцям розуміння складнощів і технологій сільського господарства, заохочуючи молодь до аграрних спеціальностей. Схожим чином, ігри Euro Truck Simulator (водій вантажівки), Car Mechanic Simulator (автомеханік) чи Flight Simulator (пілот) моделюють реальні навички і прищеплюють повагу до відповідних ремесел. Неодноразово відзначалось, що юні фанати авіасимуляторів згодом отримували ліцензії пілотів, а шанувальники ігор про автомобілі – обирали кар’єру в транспортній галузі. Таким чином, розважальні симулятори можуть стати першим кроком до реальної професії.
Медицина та догляд. Хоча медичні ігри часто подані в розважально-грайливій формі (наприклад, настільна гра Operation, де потрібно «оперувати» пацієнта, або жартівлива відеогра Surgeon Simulator), існують і серйозні симуляції, що популяризують медичні та доглядові професії. Наприклад, Центр контролю захворювань (CDC, США) створив інтерактивну гру Solve the Outbreak, де гравець виступає епідеміологом і розслідує спалахи хвороб. Такі сценарії не тільки навчають базових принципів охорони здоров’я, а й показують соціальну значущість професій лікаря, медсестри, санітарного інспектора. Існують також симулятори догляду за дітьми чи людьми похилого віку, що підвищують інтерес до професій у сфері соціальної роботи та догляду.
Настільні та рольові ігри в профорієнтації
Окрім цифрових рішень, у профорієнтації широко використовуються настільні та рольові ігри, які стимулюють учасників до самопізнання і дослідження кар’єрних можливостей. Такі ігри особливо ефективні у груповому форматі – на тренінгах, уроках чи кар’єрних сесіях – і добре підходять як для підлітків, так і для дорослих.
Кар’єрні настільні ігри. Спеціально розроблені ігрові набори допомагають структурувати розмову про кар’єру. Наприклад, канадська гра Who You Are Matters! – це інтерактивна настільна гра у форматі карток та історій, яка використовується у старших класах і з дорослими клієнтами центрів кар’єри. Під час гри учасники в невимушеній формі розповідають одне одному короткі історії про свої інтереси та цінності, а наприкінці формують персональне бачення майбутнього [7]. Дослідження розробників показало, що такий ігровий підхід підвищує в учасників цікавість, оптимізм, упевненість у собі та готовність досліджувати нові можливості. Гру можна проводити як очно, так і онлайн, а спеціальні версії колоди карт доступні для різних вікових груп – від молоді до 50+. Аналогічний інструмент – Career SUPERDRIVE – позиціонується як «Monopoly + The Game of Life для кар’єри». Це фасилітована гра для 3–6 гравців, що заохочує відверті розмови про кар’єрні мрії, дилеми і плани [8]. Під час сесії Career SUPERDRIVE учасники проходять через різні сценарії та запитання, які спонукають до саморефлексії, обговорення викликів та спільного планування кроків у кар’єрі. Такі ігри активно застосовуються в університетських центрах розвитку кар’єри, під час корпоративного навчання персоналу, на професійних заходах і навіть у дружніх колах, допомагаючи дорослим «перезавантажити» погляд на свій професійний шлях.
Рольові ігри та симуляції в групах. Формати на кшталт кар’єрних квестів або escape room теж набули популярності в профорієнтації. Наприклад, у Європі практикують «професійні полювання за скарбами»: команди учасників отримують мапу з позначеними «локаціями професій» і серію загадок [9]. Розв’язавши вікторину, підлітки дістаються до певної «станції», де знайомляться з новою професією – переглядають відео, спілкуються з представником цієї сфери, виконують міні-завдання, характерні для цієї роботи, і отримують підказку для переходу далі. Інший підхід – кар’єрна квест-кімната (escape room), де учні мають разом розгадати серію пазлів, пов’язаних із різними професіями, щоб «утекти» з кімнати. В Іспанії, наприклад, проводилися подібні заходи: школярі розв’язували тематичні головоломки і таким чином знайомилися з фактами про професії, що руйнують стереотипи (як-от жінки в науці чи чоловіки в дошкільній освіті). Такі рольові ігри відзначаються високим залученням учасників: це весело, змагально і пізнавально, тому інформація про професії запам’ятовується краще, ніж з лекцій чи буклетів [10].
Онлайн-платформи з елементами гри. У США та Канаді поширені веб-платформи для кар’єрної орієнтації, що містять ігри, вікторини та інтерактивні вправи. Приміром, платформа Kuder Galaxy пропонує для учнів молодших класів цілу серію міні-ігор та відео про різні професії, де за успішне проходження даються винагороди і значки [10]. Інший продукт, Couragion, фокусується на STEM-спеціальностях: через додаток користувачі дивляться короткі відео з реальними фахівцями, проходять ігрофіковані тести своїх навичок та інтересів, грають у тематичні ігри і отримують підказки, як їхні сильні сторони співвідносяться з певними науково-технічними професіями [12]. Такі платформи використовуються у школах і гуртках, а також доступні індивідуальним користувачам, забезпечуючи самостійне дослідження кар’єри в ігровій формі.
Міжнародні ініціативи та проєкти з використанням ігор
Дедалі більше організацій та державних установ звертаються до ігрових методів для популяризації професій і навичок майбутнього. Нижче наведено кілька помітних міжнародних прикладів.
Future Time Traveller (ЄС). Європейський проєкт, що поєднав віртуальну реальність і гру для профорієнтації покоління Z. У рамках проєкту створено 3D-віртуальний світ, в якому молоді люди можуть переміститися у майбутнє (на 20–30 років вперед) і дослідити «професії майбутнього». Гра побудована як сюжет з подорожжю в часі: гравець дізнається про глобальні тренди, нові технології та змінні умови ринку праці, а також приміряє на себе ролі фахівців майбутнього (наприклад, консультанта з етичного використання ШІ чи агротехнофармацевта) [13]. Future Time Traveller реалізовано консорціумом із 7 країн Європи і націлено не лише на школярів, а й на фахівців із профорієнтації та освітніх управлінців – аби продемонструвати їм потенціал ігрових підходів. Ця VR-гра використовувалася на тренінгах і ярмарках вакансій у ЄС, де відвідувачі могли одягти VR-гарнітуру і «побувати» в типових робочих ситуаціях майбутнього, що значно пожвавлювало інтерес до обговорення компетенцій, потрібних вже зараз.
Claim Your Future (США). Фінансово-освітня гра, розроблена некомерційною агенцією FAME у штаті Мен. Claim Your Future (CYF) являє собою інтерактивний симулятор життя молодої людини після навчання: гравець обирає або випадково отримує професію з певним рівнем доходу, а далі має розпланувати щомісячний бюджет – обрати варіанти житла, транспорту, продуктів, комунікацій тощо – так, щоб не витратити більше, ніж заробляє [14]. Ігрове поле представлено у вигляді колеса з секторами витрат, а цифрова версія показує баланс бюджету в реальному часі. Ця гра охоплює 125 різних професій (від лікаря і юриста до шеф-кухаря чи механіка), причому для кожної надано опис та рівень необхідної освіти . За понад 10 років існування CYF у неї зіграли більше мільйона студентів у 90 країнах світу. Її застосовують у школах (як частину уроків з фінансової грамотності або виховних годин з кар’єри), на молодіжних заходах, а також у сімейному колі. Гра вчить пов’язувати вибір професії з рівнем життя: учні на власному досвіді бачать, що, скажімо, з зарплатою вчителя важко дозволити собі «елітне» житло, або що додаткова освіта може відкрити шлях до вищого доходу. Це формує більш реалістичні очікування від різних кар’єрних шляхів.
Serena Supergreen (Німеччина). Квест-гра, розроблена спеціально для заохочення дівчат до технічних професій. Serena Supergreen and the Broken Blade – це point-and-click пригодницька гра для дівчат 12–16 років, створена у співпраці TechU Dresden, Wissenschaftsladen Bonn та студії The Good Evil. Гра містить сюжет з чотирма персонажами-дівчатами, які розгадують технічні загадки під час канікул, а також міні-ігри, що моделюють типові задачі різних інженерних і технічних спеціальностей (наприклад, пайка електронних компонентів) [15]. Метою Serena Supergreen є подолання гендерного розриву в сприйнятті інженерних професій: через захопливий геймплей дівчата непомітно здобувають впевненість у власних технічних навичках і знайомляться із спектром кар’єр у STEM. У рамках дослідницького проєкту розробники аналізували сприйняття гри цільовою аудиторією. Якісні інтерв’ю показали, що після гри учасниці більш позитивно оцінювали свої технічні здібності і частіше розглядали нетипові для дівчат спеціальності як цікаві. Serena Supergreen отримала схвальні відгуки у Німеччині і демонструє, як серйозна гра може вплинути на установки щодо «чоловічих» професій [16].
Mystery of Sary Kol (Киргизстан). Мобільна гра, розроблена громадською організацією для боротьби із соціальними стереотипами і насильством щодо дівчат. Хоч основна тема гри – права дівчат та протидія дитячим шлюбам, проект також має профорієнтаційний вимір, адже заохочує дівчат будувати самостійну кар’єру. Гра була створена за підтримки UNICEF і стала популярною серед киргизької молоді – за перші два роки її скачали понад 40 тисяч разів [10]. Опитування гравчинь показало, що після гри вони стали значно рішучіше відстоювати думку про неприпустимість примусових шлюбів і більше вірити у власні сили переконувати батьків дозволити обрати свою дорогу в житті. Цей приклад демонструє потенціал ігор впливати на глибинні культурні настанови. Гру відзначили на міжнародному фестивалі Games for Change 2023 як фіналіста в категорії соціальних ігор. Автори підкреслюють, що ігри можуть бути більше, ніж розвага – вони здатні приносити сенс і зміни, особливо для нового покоління гравців. Через ототожнення з героями та емоційне залучення гравці засвоюють прогресивні погляди, в тому числі руйнують стереотип про те, що «дівчатам не місце у відеоіграх чи сучасних професіях».
Вплив ігор на вибір професії та подолання гендерних стереотипів
Існує зростаюча кількість досліджень, що аналізують ефекти ігрових форматів на кар’єрні уподобання, інтерес до сфер діяльності та стереотипи. Загалом, висновки свідчать: ігри здатні розширювати горизонт можливих кар’єр для людини, хоча подолання глибинних гендерних стереотипів потребує комплексного підходу.
Розширення кар’єрного горизонту. Симуляційні та рольові ігри можуть спонукати людей розглядати професії, про які вони раніше не думали. У Швейцарії було проведено масштабне дослідження із впровадження симуляційної гри like2be в школах: 809 підлітків грали у цифрову гру про вибір професії в рамках уроків профорієнтації [1]. Результати показали, що гра істотно розширила спектр професій, які учні розглядають для себе – зокрема, підвищилася обізнаність про менш поширені спеціальності. Ефект був найбільшим, коли гру використовували разом з іншими педагогічними методами (обговорення, додаткові матеріали). Цікаво, що вплив гри на більш глибокі речі – як-то готовність критично оцінити власні здібності чи змінити гендерні упередження щодо професій – виявився обмеженим. Тобто сам факт гри сприяв інтересу до нових напрямів, але для подолання стереотипів потрібні додаткові зусилля (обговорення, приклади рольових моделей тощо). Тим не менш, дослідники зробили висновок, що ігри на кшталт like2be мають великий потенціал підтримувати процес вибору професії у молоді, роблячи його усвідомленішим і сміливішим.
Роль відеоігор в інтересі до STEM. Чимало уваги приділяється тому, як відеоігри впливають на інтерес до науково-технічних спеціальностей та усунення гендерного дисбалансу в них. За опитуванням 2011 року серед студентів технічних спеціальностей, 61% хлопців і 29% дівчат назвали захоплення відеоіграми однією з головних причин, що в підлітковому віці пробудила їхній інтерес до STEM-професій [2]. Тобто для значної частки юнаків ігри стали своєрідним «трампліном» до кар’єри інженера чи програміста. У дівчат цей відсоток нижчий, однак теж суттєвий. На це накладається проблема стереотипів у самих відеоіграх: дослідження Мічиганського університету показало, що токсична атмосфера та упередження щодо «геймерок» можуть відлякувати дівчат від ігор – а отже, і від пов’язаних технічних галузей. Наприклад, явище «stereotype threat» (стереотипний виклик) у грі призводить до того, що дівчата-гравці почуваються менш впевнено і менш схильні обирати STEM, якщо зіштовхуються з упередженнями в ігровій спільноті. Це виклик: аби ігри дійсно стали мостом для дівчат у науку і технології, потрібно змінювати культуру геймінгу та створювати інклюзивні ігрові середовища.
Подолання гендерних стереотипів через гру. Є позитивні приклади того, як правильно спроектована гра здатна змінити стереотипні уявлення. Мексиканська гра Kiddo була спеціально розроблена, щоб навчити дітей 10–13 років критично ставитися до гендерних стереотипів [17]. Сюжет гри показує близнюків хлопчика і дівчинку в різних типових ситуаціях (у школі, вдома, на спортмайданчику) і програє стереотипи на кшталт «синє — для хлопців, рожеве — для дівчат» чи «хлопці краще знаються на математиці». Результати експерименту з 210 школярами в Мексико показали статистично значуще зростання обізнаності дітей про всі гендерні стереотипи, що розглядались у грі. Після проходження Kiddo діти краще усвідомлювали, що колір чи захоплення спортом не визначають, яка професія тобі «підходить» за гендером, і що дівчата не гірші в математиці. Цей успіх демонструє, що ігри можуть бути ефективним інструментом гендерної просвіти. Для дорослої аудиторії подібні завдання теж актуальні: у тренінгах з різноманітності використовують ігрові симуляції, де учасникам пропонують побувати в «шкурі» представника іншої статі чи меншини на робочому місці. Так, новозеландська компанія Sparx розробила VR-тренінг для менеджерів, який через ігрові сценарії показує приховані упередження в оцінці кандидатів на вакансії, стимулюючи керівників переглядати стереотипи [18]. Таким чином, від шкільних років до дорослого віку, гра може створити безпечний простір, щоб зруйнувати шаблони мислення про «чоловічі» та «жіночі» ролі у праці.
Кореляція ігрових уподобань і вибору професії. Цікавий напрям досліджень – чи можна передбачити або змінити кар’єрні інтереси людини на основі того, в які ігри вона грає. Робота групи канадських науковців (Giammarco та ін., 2015) показала, що жанрові вподобання у відеоіграх статистично пов’язані з професійними інтересами, причому у жінок ці зв’язки виражені сильніше, ніж у чоловіків [4]. Наприклад, жінки, яким подобаються ігри з розвиненим просторовим геймплеєм (стрілялки, симулятори), виявляли більший інтерес до кар’єри в сферах, де потрібні просторові навички (інженерія, архітектура). Це узгоджується з даними, що тренування в 3D-відеоіграх покращує просторові здібності у дівчат, нівелюючи гендерний розрив у цій навичці. Отже, якщо заохочувати дівчат грати в певні типи відеоігор, можна побічно підвищити їхню впевненість і інтерес до відповідних STEM-напрямків. Дослідники зазначають, що результати їхньої роботи можуть бути використані для розробки нових ігор чи програм, спрямованих на збільшення представництва жінок у наукоємних галузях.
Практики застосування ігор у профорієнтації
Міжнародний досвід свідчить, що ігрові інструменти ефективно працюють у різноманітних контекстах професійної орієнтації – від шкільних уроків до ярмарків вакансій і корпоративних тренінгів. Важливою умовою успіху є правильна інтеграція гри в ширшу профорієнтаційну програму та подальше обговорення отриманого досвіду.
Формальна освіта. Школи та коледжі дедалі частіше впроваджують навчальні ігри у програму. Наприклад, в Німеччині гра Serena Supergreen була інтегрована в курс профорієнтації для 8-х класів: після її проходження учениці обговорювали з учителем, які технічні навички вони проявили в грі, і їм розповідали про реальні професії, де ці навички потрібні. У США в старших класах проводяться фінансові квести на основі гри Claim Your Future: учні змагаються, хто краще розпланує бюджет при заданій професії, а потім разом аналізують, як освіта впливає на зарплату. В Австралії існують програми, де старшокласники через онлайн-гру моделюють запуск стартапу або керування проєктом – щоб розвинути підприємницькі компетентності. Важливо, що педагоги отримують методичні рекомендації до таких ігор (наприклад, до CYF є посібник для вчителя), що допомагає пов’язати ігровий досвід з навчальними цілями [14, 15].
Кар’єрні заходи та ярмарки. Ігрові активності пожвавлюють професійні виставки і дні кар’єри. На стендах компаній або навчальних закладів відвідувачам пропонують міні-ігри: пройти короткий тест-квест і отримати приз, або випробувати VR-симулятор роботи. Приміром, на європейських ярмарках вакансій нерідко встановлюють симулятори: авіаційні компанії привозять мобільні авіатренажери, будівельні – VR-окуляри з симуляцією крана чи екскаватора, ІТ-фірми – ігрофіковані задачі з програмування. Це привертає увагу і дозволяє дорослим відвідувачам буквально відчути, як це – бути пілотом, будівельником чи розробником, що може підштовхнути до зміни кар’єри. Також популярні «серйозні ігри» на галузевих фестивалях: на фестивалі Games for Change в Нью-Йорку презентують ігри про різні соціальні і наукові професії зі всього світу. Учасники мають нагоду поспілкуватися з розробниками, дізнатися про мету гри і навіть спробувати прототипи, що стимулює зацікавленість новими сферами.
Тренінги для дорослих і перепідготовка. Для дорослої аудиторії ігри слугують інструментом переосмислення кар’єри та розвитку навичок. Кар’єрні консультанти і коучі використовують згадані настільні ігри (Who You Are Matters!, Career SUPERDRIVE тощо) на воркшопах для тих, хто хоче змінити сферу діяльності або краще спланувати свій шлях. У рамках таких заходів дорослі часто більш відкрито і жваво обговорюють свої цінності та цілі саме завдяки ігровому формату, що знімає напруженість і страх осуду. Окрім того, великі компанії впроваджують елементи гри для внутрішньої кар’єрної навігації: наприклад, симуляційні ігри, де працівник може спробувати себе у ролі керівника проекту чи директора філії, перш ніж погодитися на підвищення. Такі ігри дозволяють без ризику перевірити свої сили і виявити прогалини у знаннях, а компанії – виявити таланти. У сфері державної служби деякі країни також експериментують з іграми: у Канаді створювали онлайнову гру-квест, що знайомила громадян з різними відділами державних установ (гравець проходив місії в ролі податківця, прикордонника, соціального працівника тощо). Ціль полягала в тому, щоб підвищити привабливість державної служби для молоді, і після кампанії відзначили зростання числа заяв від кандидатів молодшого віку [7, 8].
Поєднання з профорієнтаційними сервісами. У багатьох країнах ігри доповнюють традиційні служби зайнятості та консультацій. Європейська мережа Euroguidance рекомендує використовувати ігрові сценарії у роботі кар’єрних радників, аби зацікавити клієнтів і допомогти їм уявити різні майбутні сценарії. Наприклад, в рамках проєкту Future Time Traveller проводився конкурс ігрофікованих рішень серед профорієнтологів, аби зібрати банк найкращих ідей для ігрового консультування молоді [13, 19]. В США сайт O*NET (база даних професій) має розділ з інтерактивними інструментами – від карткових ігор для визначення кар’єрних цінностей до вікторин на знання ринку праці [20]. Таким чином, ігри вплітаються у екосистему профорієнтації поряд з тестами, інтерв’ю та стажуваннями, забезпечуючи різноманітність форматів для різних типів особистості.
Висновки
Ігри – навчальні, симуляційні, настільні – вже зарекомендували себе як потужний інструмент у професійній орієнтації та популяризації різних кар’єрних шляхів. Міжнародний досвід (США, Європа, Канада, Австралія тощо) демонструє, що ігрові підходи здатні збагатити процес вибору професії, зробити його більш захопливим і усвідомленим. Для підлітків гра є природним середовищем навчання, що допомагає приміряти дорослі ролі і зняти страх перед новим. Для дорослих ігровий формат також ефективний – він розкриває простір для діалогу, самопізнання і навіть переоцінки стереотипів, що склалися роками. І хоча однією грою неможливо повністю змінити гендерні стереотипи чи вирішити проблему професійного самовизначення, ігри однозначно сприяють поступовим змінам: розширюють кругозір, підвищують упевненість у власних силах і мотивують досліджувати «нетипові» шляхи. У поєднанні з підтримкою вчителів, наставників і батьків, ігрові формати здатні виховати нове покоління фахівців, які обирають професію за покликанням, а не за стереотипами, і роблять це усвідомлено.
Джерела
[1] Career Choice With the Serious Game Like2be.
https://westminsterresearch.westminster.ac.uk/item/w4qzv/career-choice-with-the-serious-game-like2be
[2] Girls getting played: Video game stereotype effects on gendered career perceptions.
https://meaningfulplay.msu.edu/proceedings2014/mp2014_submission_99.pdf
[3] Must Reads: From video game to day job: How ‘SimCity’ inspired a generation of city planners.
https://www.latimes.com/business/technology/la-fi-tn-simcity-inspired-urban-planners-20190305-story.html
[4] The relation between videogame preferences and career interests.
https://www.gamedeveloper.com/business/the-relation-between-videogame-preferences-and-career-interests
[5] America’s Army.
https://en.wikipedia.org/wiki/America’s_Army
[6] Farming simulator, agricultural education, and the role of the AgriNext conference in fostering agriculture education.
https://agrinextcon.com/farming-simulator-agricultural-education-and-the-role-of-agrinext-conference-in-fostering-agriculture-education/
[7] Who You Are Matters!
https://onelifetools.com/pages/who-you-are-matters
[8] What is Career SUPERDRIVE™?
https://www.myworkingtitle.com/career-superdrive-1
[9] Demonstration Event & Creative workshop: Innovative game-based career guidance.
https://ec.europa.eu/programmes/erasmus-plus/project-result-content/aab9282c-1bfc-4798-aaac-86ff3e6ef0fa/FUTURE_Demonstration_Event_and_Career_Innovation_Workshop_Presentation_EN.pdf
[10] Games for change: a mobile game from Kyrgyzstan is helping to break gender stereotypes.
https://spotlightinitiative.org/news/games-change-mobile-game-kyrgyzstan-helping-break-gender-stereotypes
[11] Kuder.
https://www.kuder.com/education-solutions/
[12] STEM Career Exploration.
https://www.couragion.com/stem-career-exploration
[13] The Future Time Traveller Project: Career Guidance on Future Skills, Jobs and Career Prospects of Generation Z through a Game-Based Virtual World Environment.
https://www.researchgate.net/publication/337413063_The_Future_Time_Traveller_Project_Career_Guidance_on_Future_Skills_Jobs_and_Career_Prospects_of_Generation_Z_through_a_Game-Based_Virtual_World_Environment
[14] About Claim Your Future.
https://www.claimyourfuture.org/about-the-game/
[15] Serena Supergreen.
https://www.crdmrn.com/serena-supergreen/
[16] Serious Games as Innovative Approach to Address Gender Differences in Career Choice.
https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-030-11548-7_43
[17] Video Games That Educate: Breaking Gender Stereotypes and Promoting Gender Equality with a Serious Video Game.
https://www.mdpi.com/2078-2489/16/3/199
[18] Building a diverse game company that embraces gender equality.
https://www.sparx.com/studio-news/building-a-diverse-game-company-that-embraces-gender-equality/
[19] Future Time Traveller: Innovative Career Guidance
https://euroguidance.eu/future-time-traveller-innovative-career-guidance
[20] Pondering a Career Change? These Online Assessments Might Help.
https://www.linkedin.com/pulse/pondering-career-change-online-assessments-might-help-brooks/
[21] 54 професії ХХІ століття.
https://info.woc.org.ua/ed-game-dev/54-professions
P.S. Підпишіться на телеграм проекту (щоб не пропустити наступний лонгрід): Game It