[6♢] Архітектор зелених міст

Контекст

Ми звикли до того, що поїхати на відпочинок чи на дачу за місто – це нарешті побути з природою, відпочити від «залізної руки города», подихати чистим повітрям, насолодитися тишею. Однак хто сказав, що міста та мегаполіси не можуть бути екологічними, природніми та чистими? Насправді, еко-урбанізм вже працює над тим, щоб вам було комфортно дихати не тільки на дачі, а й у рідній багатоповерхівці або у заторі на центральній вулиці. Сади-хмарочоси, будинки із зеленими терасами та палісадниками, парки на дахах – усе це результати праці архітекторів зелених міст, які працюють над озелененням міського простору. Зелена архітектура – це вже не просто сучасний тренд, а окрема індустрія, що в недалекому майбутньому творитиме архітектуру наших міст.

У чому ж проблема, запитаєте ви? Україна славиться своєю природою та кліматом: густі ліси, степові зони, вихід до моря, величезна кількість річок та озер, однак промисловість та велика кількість транспорту дають про себе знати.Згідно World Air Quality Report за 2020 рік, Україна була 8-ю в Європі та 43-ю із усіх країн світу за рівнем забрудненості повітря, а Київ серед світових столиць опинився на 39 місці. Наші показники наразі погіршуються: в 2019 наша країна займала 42 місце у світовому рейтингу, і це при тому, що із початком пандемії коронавірусу 65% міст у світі отримали покращення якості повітря порівняно із 2019 роком. За словами міністра екології України Остапа Семерака, кожні 2 години в країні через наслідки забруднення довкілля гинуть 3 людини. Очевидно, що нам потрібно вирішувати питання екологічного забруднення, а також оптимізувати райони проживання для створення екологічної безпеки – саме в цьому допоможе проектування зелених міст.

Що ж таке «зелені» будівлі та міста? Це не тільки багатоповерхівки з рослинами на стінах та хмарочоси з висячими садами. З точки зору екології, «зелені» будівлі – це ті, що зроблені або сконструйовані таким чином, аби максимально знизити споживання ресурсів та мінімально впливати на довкілля, як в процесі зведення, так і при експлуатації. Такі будівлі мають бути економічно, екологічно та соціально сталими, а також максимально автономними та якнайменше залежати від зовнішнього вжитку енергії. Зелені будівлі є енергоефективними та економічно вигідними: наприклад, у датському місті «Стенлесс Юг», де усі будівлі виготовлені із перероблених матеріалів, жителі економлять до 35% енергії завдяки правильному перерозподілені води та хорошій термоізоляції. Згідно ООН, вже майже три чверті країн впровадили або працюють над створенням політики реорганізації міст на національному рівні. Згідно з останнім звітом «Міста та зміна клімату», міські поселення відповідають за 70% викидів парникових газів, займаючи лише 2% території світу, і цю ситуацію необхідно змінювати. Саме цим займатимуться архітектори «зелених» міст, створюючи нові сталі поселення та реорганізовуючи уже наявні міські системи.

Що потрібно знати

Архітектор зелених міст проектує будівлі, міські простори та цілі міста, при будівництві яких використовуються екологічні матеріали та біотехнології. Він розробляє свої проекти з урахуванням розумного споживання енергії та води,а також мінімізації забруднення повітря, аби знизити шкоду довкіллю. Такий спеціаліст працюватиме в команді з будівельниками, інженерами гідротехніки, енергетиками, ландшафтними проектувальниками, спеціалістами з гідропоніки тощо. Головне завдання архітектора зелених міст – обрати екологічні матеріали та технології для мінімального впливу на екологію та забезпечити комфорт жителям будинку, а також спроектувати цю саму будівлю, аби вона могла бути створена із обраних матеріалів. «Зелені» архітектори також займатимуться реорганізацією вже існуючих міст, створюючи більш екоорієнтований простір.

Що потрібно вміти

Аби стати архітектором зелених міст, необхідно отримати вищу освіту з спеціальностей «архітектура», «ландшафтна архітектура» або «містобудування». Отримати таку спеціальність можна в більшості будівельних університетів України: Київський національний університет будівництва та архітектури, Львівська політехніка, Одеська державна академія будівництва та архітектури, Харківський національний університет будівництва та архітектури тощо. Для вступу на спеціальності архітектури та будівництва необхідно скласти ЗНО з української мови, математики та історії України / іноземної мови / біології / географії / фізики / хімії (або пройти творчий конкурс замість третього тестування).

Професія архітектора – синтетична і мультизадачна професія інженерно-художнього напрямку. Першокласний «зелений» спеціаліст має володіти знаннями не тільки в області архітектури, а й ботаніки, ландшафтного дизану, дендрології, проектування та навіть хімії (аби правильно підібрати матеріали). Вам також знадобляться систематичне та логічне мислення, зацікавленість в екологічній повістці та технологіях сталого розвитку, вміння працювати в команді, та готовність до ризику – все ж таки, ви станете на чолі інновацій для цілого міста, мешканці якого звикли до своїх будинків. Така професія – чудова можливість поєднати творчість та екологічне мислення.

Додатково по спеціальності: Про екологічний стан українських міст.


Про курс «54 професії ХХІ століття» та всі розділи.

Колода карт «54 професії ХХІ століття» — практичний сувенір з ефектом профорієнтації.