Ну що ж, продовжимо таку собі трохи ейчарівську рубрику. Минулого тижня опубліковано 20 ігрофікаційних прикладів підвищення рівня мотивації працівників. Сьогодні поговоримо про вигоди та ризики від ігрофікації загалом.
Очевидні, і не зовсім, вигоди
1. Зворотний зв’язок у режимі реального часу
Ви щось зробили добре, отримали вдалий результат у роботі з клієнтом чи на виробництві. І це відразу відобразилось у турнірній таблиці «працівник тижня». Ви розумієте (навіть відчуваєте), що обрана модель поведінки вітається і винагороджується. Тож будете повторювати найбільш продуктивні моделі й надалі.
2. Об’єктивність
Варіант, що різним працівникам по-різному нараховуються залікові бали, присвоюються звання чи за одні й ті ж досягнення вручається різний приз – ми навіть не будемо. Це не ігрофікація, а фаворитизм або дискримінація. Специфіка всього ігрового (як ми це розбирали на лекціях Кевіна Вербаха https://gameit.tech/tag/kevin-verbakh/) – добровільність і визначеність ігрових правил до початку гри. Власне, очікування гарантованої об’єктивності – це ключова опція для добровільності. Хто хоче грати в гру, в якій правила змінюються в процесі і для всіх гравців різні?
Гарантія об’єктивності і незмінності правил – це те, що знижує тривожність та рівень стресу на роботі, попереджає внутрішні конфлікти чи напругу, забезпечує відчуття справедливості.
3. Прозорість та передбачуваність
В іграх завжди зрозуміло що і за що кожен гравець отримав чи втратив. Більше того, зрозуміло що і за що кожен може отримати в майбутньому якщо виконає чітко визначені умови.
Готовність менеджменту встановлювати прозорі (хай навіть спочатку не фінансові) механізми здобування винагороди (додаткових бонусів) відіб’ється і на відчутті прозорості в роботі всієї компанії. А це і лояльність і готовність працювати у вас довше. Це також стосується можливості оскаржити та перерахувати результат, якщо є сумніви.
4. Заміщення нудної праці на веселе проведення часу
Тут навіть нема що розписувати. В одній з публікацій вже згадувалась цитата Мері Попінс: «В кожній роботі, що має бути виконана, є елемент задоволення. Ви знаходите задоволення і – о, диво! – робота перетворюється на розвагу».
5. Зниження рівня стресу
Є такий анекдот «Людина не призначена до роботи. Доказом цього є те, що людина від роботи втомлюється :)».
Прозорі правила, об’єктивність в оцінці досягнень, ігровий азарт та командна робота – все це однозначно відіб’ється на зниженні рівня стресу. Особливо в рутинних (нудних) процесах.
6. Зміцнення команди
Гра на спільний результат завжди зближує. Декому може здатись, що (особливо в ієрархічно побудованих компаніях) ігрофіковане суперництво між працівниками може призвести до внутрішньої боротьби «за м’яч», що в підсумку забере енергію і знизить загальний командний рахунок. Такий ризик завжди існує і це сфера відповідальності «тренерського штабу» та «капітана команди». У футболі нападники теж буває, що конкурують між собою, але це відразу помітно і команда не забиває.
7. Швидка інтеграція нових працівників
Скільки потрібно часу для адаптації нового працівника на робочому місці? А скільки потрібно часу щоб розібратись у правилах нової гри, особливо в компанії тих, хто вже кілька разів грав?
8. Командне цілепокладання та цілесприйняття
Бізнес-консультанти знають, що посадіть за одним столом усіх топ-менеджерів і вийде, що кожен озвучить ціль компанії по-своєму. Ігрофікована система досягнення спільного результату дозволяє всім відділам та підрозділам чітко бачити і розуміти де ті «ворота» по яких потрібно гатити «м’ячем». І це однаково очевидно усім і «нападникам» і воротареві і командному массажисту. І тут вже від топ-менеджера залежить, наскільки вдало (обрана, сформульована) поставлена ціль.
9. Посилення залученості в роботу
Ігрофікація теж створює додаткову реальність зі своїми правилами. І це затягує. Крім того, впроваджена система може додатково стимулювати в потрібний час в тому обсязі саме ті бізнес-процеси які зараз найважливіші, чи які потрібно покращити.
10. Візуалізація досягнень та прогресу кожного та компанії загалом
Рахунок завжди має бути на табло… це ж навіть не обговорюється еге ж?
11. Спонукання бути кращим
Бо є критерії, вони визнані всією командою та керівництвом, є прозора система винагороди за виконання чітко зрозумілих завдань чи досягнення показників. Є від чого відштовхуватись і є система координат по якій можна рухатись, відстежуючи власний прогрес.
12. Розвиток корпоративної культури та формування спільноти
Це не тільки про міцну команду. Це про можливість, через ігрофікацію, закладати корпоративні цінності як стрижень, навколо якого формується ваша трудова спільнота. Майже сім’я ;).
13. Систематизація процесу накопичення знань
Якщо ви менеджер з продажів 7-го рівня, це легко пояснити чому ви отримуєте вищий відсоток з продажів ніж менеджер з продажів 4-го рівня. І ви точно знаєте, що потрібно зробити, які навички прокачати щоб стати менеджером з продажів 8-го рівня ;).
Три ризики
1. Поверхневість
Ігрофікація – це не тільки і не стільки залікові бали, турнірні таблиці та медальки. Ігрофікація – це результат ґрунтовного дослідження та вивчення факторів мотивації ваших працівників у вашій сфері діяльності помножені на ті цілі, які потрібно досягти у визначеному періоді часу.
Поверхневи використання окремих ігрофікаційних технік, в кращому випадку ні до чого не призведе. В гіршому – ви розчаруєтесь і будете уникати цього неймовірного пласту знань та технологій.
2. Короткостроковий ефект
Є мало ігор, які можна грати щодня з одним й тими самими людьми і не набридне. Я не зміг згадати жодної такої ;). Як і в ігродизайні так і в створенні ігрофікованих системи важливим фактором є «реіграбельність». Тобто набір інструментів, сутностей, реквізиту та усіляких фішок має бути або достатнім для великого рівня варіативності при кожній наступній ітерації (наівть стежити на футбольним чемпіонатом значно цікавіше, коли фаворитів кілька, і не відомо з першого туру хто знову стане чемпіоном). Або, розробляючи свої ігрофікаційні системи, потрібно усвідомлювати їхню скінченність. Щоб після «вигорання» однієї, у вас на поготові вже була наступна, ще більш затягувала.
3. Помилкові цілі
Якщо ігрофікаційна система десь здизайнена не коректно або щось змінилось в зовнішньому середовищі, а адаптація не проводилась – може трапитись ситуація, що гра йде «в свої ворота». Або змагання стало важливішим за цілі компанії.
⚽ Щоб доповнити перелік чи просто не пропускати нові публікації на тему ігрофікації — підписуйтесь на телеграм-канал Game It. Плюс, там буває додатковий контент, який не вписується у формат цього блогу.
Фото обкладинки: Chaos Soccer Gear